| Меню сайту |
 |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
| Форма входу |
|
| Календар |
|
Головна » 2018 » Травень » 22 » А в Петрівцях українська вишивка цвіте
16:19 А в Петрівцях українська вишивка цвіте |
 Народе мій, краяни і краянки!
Плекаймо паросток зелений навесні,
Нехай цвітуть – не вицвітають вишиванки
І стоголосо лине пісня, по землі.
Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем. І навіть не зрозумієш українську душу.
Українська народна вишивка — унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу. Упродовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і, на щастя, знаходять відображення думки і настрої людини, що її творила, краса природи, полохливий світ думок майстринь, їхні сподівання на кращу долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених візерунком нитки й голки.
У великій мірі цей вид рукоділля відтворює душу і характер жінки, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям. Людно було в Петрівцівському будинку культури 18 травня , сюди поспішали всі жителі села, на народознавче свято «Вишивала матінка аж до ранку, донечці своїй вишиванку».
Вишиванням споконвіку займалися жінки. Це чудово робила прекрасна Олена, винуватиця Троянської війни. Дар вишивання греки пов’язували з ім’ям мудрої богині Афіни. У середні віки вишивка стала улюбленим заняттям королев і принцес, придворних дам і черниць. У добу Відродження малюнки для неї робили Ботічеллі, Дюкер, Рафаель. Жаданою і дорогою гостею була вишивка і в селянській хаті. Тому так цікавилися всі ,хто поспішав на свято у будинок культури, переглядом літератури , який був організований бібліотекою, у фойє будинку культури. Тут можна було прочитати про витоки вишиванок, про легенди , про Полтавську вишивку, про сучасну вишивку. А ще присутні фотографувалися біля перегляду «Нитками вишита любов».
   Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки творчості. Традиційні пісня і танок, легенда і казка, малюнок і художнє ремесло стали основою сучасного народного мистецтва, пов’язаного виготовленням речей, практично необхідних, зручних у користуванні й ошатних за формою та оздобленням.
Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим. Тож, з гучними оплесками, глядачі зустрічали Петрівцівський гурт «Берегиня» (Валентина Яцюк, Ольга Соколовська, Віра Липа, Галина Мельник, Євдокія Малостенко, Ніна Донченко, Дарія Романів, Лариса Руснак), як захоплююче звучали у їх виконанні пісні «Ой у Петрівцях», «А ми дівчата». А як зворушливо звучала пісня «Мамо, мамочко моя» у виконанні Сніжани Стась та Оксани Кичигіної на народрзнавчому святі.
 Гучними оплесками глядачі зустрічали Вікторію Чадюк, Марію Щемур, Вікторію Костюк та Анастасію Лагоду з їх піснею «А сорочка мамина біла, біла».
 У виконанні Марії Щемур прозвучала пісня «Не журися , моя мамо» .
 А у виконанні Лариси Руснак та Валентини Яцюк прозвучали пісня «Гарна», «Коровай».
 Гарний настрій дарувала всім присутнім Віра Липа ,зі своїми гуморесками: «Отака собі бабуся», «Васічка приймак», «Зять у тещі».
 А як зворушливо глядачі зустрічали танок - «Вальс» у виконанні учнів 10 класу Петрівцівської ЗОШ.
  А на закінчення свята, директор будинку культури Ніна Донченко, побажала всім жителям Петрівцівської громади, щоб у їх оселя розквітла калина, ожили птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, сказала вона, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.
Юлія Костенко, бібліотекар Петрівцівської сільської бібліотеки-філіалу.
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |