| Меню сайту |
 |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
| Форма входу |
|
| Календар |
|
Головна » 2018 » Квітень » 26 » Чорнобиль! Його забуть не дозволя майбутнє
13:18 Чорнобиль! Його забуть не дозволя майбутнє |
 Над Чорнобилем літо сплива ,
Спрагло пахне хлібом і ріллею.
То чому так стогне земля ?
То чому ж не весело над нею ?
Вже курличуть вгорі журавлі ,
Вже збираються в далечі гуси.
То чому на отій ріллі
Не стогують снопів стовусих?
А тому , що змертвіла земля ,
Скам’яніла од болю і горя,
І веселий клич журавля
Вже туди не долине ніколи!
26 квітня 1986 року … Ця страшна дата розділила долі людей на «до» і « після». Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа. Вже 32 роки слово « Чорнобиль» знає увесь світ . Чорнобиль – це мука і трагедія , це – подвиг і безсилля , це – пам’ять , це наш нестерпний біль…
Вшанувати тих , хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і тих , хто був змушений залишити рідні домівки – евакуйованих та переселенців із зони відчуження , усіх тих , кого торкнулася чорним крилом ця страшна біда, прийшли до пам’ятного знаку жертвам катастрофи на ЧАЕС, і жителі села ,і учні та вчителі школи , і студенти Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу, і вихованці дитячого садка.
 Відкрив мітинг сільський голова Ксьонз Роман Олександрович . Він звернувся до присутніх зі словами: «сьогодні ми зібралися, щоб згадати найстрашнішу катастрофу ХХ-го століття – аварію на Чорнобильській АЕС та висловити свою безмірну вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди».
 До присутніх також звернулись: директор Хомутецької ЗОШ Аршинова Валентина Михайлівна. Минатимуть десятиліття, сказала вона, але сумний набат Чорнобиля не дасть заспокоїтися нам. Кажуть, час лікує, затягує рани. Це неправда. Просто біль відходить кудись глибоко в серце, приживається там, освоюється, і нікуди від цього не дінешся.. З'явившись під знаком біблійної «зірки Полин», Чорнобиль став якщо й не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству і сваволі. Тож хай палає свічка пам’яті і надії в день річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Хай полум'я свічок у наших душах зіллється в одне полум'я віри. Ми будемо жити!
 Настоятель Святовоскресінського храму с. Хомутець ієрей Серафим звернувся до присутніх, щоб вони пам’ятали з яким страшним лихом, не шкодуючи здоров’я і життя, наражаючись на смертельну небезпеку, боролися тисячі ліквідаторів з усієї України, серед них і жителі нашого села – герої, перед якими ми вклоняємось. Чорнобиль – це рана, з якою доведеться жити ще довгий час. Давайте схилимо свої голови перед усіма, кого сьогодні вже немає з нами, перед тими, хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів.
 Студенти Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу підготували літературну композицію «Чорних дат у людства є немало, кожна з них – це міна під прогрес, найстрашніше, що усіх спіткало - вибух на Чорнобильській АЕС»
 Потім відбулося покладання квітів до пам’ятного знаку.
 Уроки Чорнобиля не повинні минути марно, забутися. Вибух на станції висвітлив справжнє обличчя кожного. Виявив, хто є хто. Але наші односельці : Вовкодав Сергій Олександрович , Гнатченко Володимир Панасович , Дендебера Віктор Володимирович , Дінець Яків Михайлович , Догодило Анатолій Федорович , Левченко Григорій Іванович , Михайліченко Микола Володимирович , Панченко Володимир Якович , Солодовник Володимир Іванович гідно пройшли найважчі випробування, не тікали від біди, а йшли назустріч, щоб відвернути її. Вони прагнули будь-що довести справу до кінця. Сьогодні , в цей день , наша глибока вдячність і доземний уклін Вам, дорогі земляки.
 Чистого неба та сонячних весен всім нам. І давайте разом берегти і дбати про свою державу – Україну !
Людмила Бабич , завідувачка Хомутецькою сільською бібліотекою
Вікторія Кобильченко , керівник художній Хомутецького сільського Будинку культури
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |