Пригадай, Україно, ХХ століття своє…
Дві трійки фатальні, як символ ненависті й горя.
Цей рік тридцять третій ще й досі у серці пече
Якимсь несказанним і вічно страждаючим болем…
26 листопада в нашій країні відзначався День пам’яті жертв Голодомору. Саме в цей день у приміщенні Черевківського адмінбудинку була проведена година скорботи « І пам’яті свіча не згасне».
Серед присутніх були діти та старші жителі села, рідні яких пережили жахливі роки голоду та залишили свої спогади нащадкам .
Багатостраждальна історія нашого народу, Ми ніколи не повинні забувати чорних її сторінок. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цього страшного злочину проти власного народу .
Із сумом і тривогою у серці діти читали хвилюючі вірші про події Голодомору, бібліотекар розповіла про жахи Голоду 1932-1933 років, про трагізм, який ховається за словом «голодомор». Були зачитані спогади і свідчення очевидців Голодомору - присутні слухали їх, тамуючи подих і не приховуючи сліз. Був проведений огляд літератури «Схилимо голови в скорботі» під час якого , бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, фотографіями та публікаціями, в яких міститься інформація про страшні роки Голодомору в Україні і фактами Голодомору в нашому краї .
Музичний супровід заходу забезпечив завідуючий Черевківським сільським клубом Безпальченко Олександр, прозвучали: композиція Мирослава Скорика «Свіча», «Адажіо» Альбініоні.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле не повторилося. Ніколи і ніде.
Хвилиною мовчання та скорботи із запаленими свічками присутні вшанували пам’ять невинних жертв, життя яких у мирний час обірвала голодна смерть .
Ми не маємо права забувати слово правди, бо це слово здолало смерть, дійшло до нас і пробудило в наших серцях пам’ять…
Анжела Коломієць, бібліотекар Черевківської сільської бібліотеки - філіалу