ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА БІБЛІОТЕКА МИРГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Патріотизм починається з любові…

bibliomirg — Tue, 16 Mar 2021 12:19:27 GMT

Найпотужнішою духовною силою кожної людини, суспільства в цілому є патріотизм, який споконвіку плекає кожен народ, кожна нація. Виховання у молодого покоління любові до Батьківщини, відданості справі зміцнення держави, активної громадської позиції нині визначені пріоритетами загальнодержавного рівня, про що свідчить низка нормативно – правових актів, серед яких Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015 «Про Стратегію національно – патріотичного виховання дітей та молоді на 2015 – 2020 роки». Отже, на виконання вищевказаного Указу в центральній районній бібліотеці постійно проводяться заходи національно – патріотичної спрямованості. Серед них цікаво проходить цикл годин української звитяги «Героїчна Україна: від минулого до сьогодення» Одна з годин циклу української звитяги на тему: «Прорив з боєм» була присвячена подвигу начальника бронетанкової служби озброєння оперативного командування «Південь» полковника Євгена Сидоренка і його побратимів, які з колоною військової техніки на чолі з трофейним російським танком нової модифікації Т-72Б-3 зуміли прорватися з Іловайського котла. Велику увагу працівники центральної бібліотеки приділяють наочній популяризації літератури героїко-патріотичної тематики. В відділі обслуговування користувачів діє патріотична зона «Вони загинули за Україну», де постійно влаштовуються книжкові викладки, відкриті перегляди літератури, проходить обговорення актуальних статей з періодичних видань. Леся Українка часто порівнювала слово зі зброєю. А ми з вами живемо в такий історичний час, що Слово стало дієвою зброєю в боротьбі за незалежність. Працівники центральної районної бібліотеки це добре розуміють, тому докладають всіх зусиль, щоб чесне, чітке і правдиве слово дійшло до кожного користувача нашої бібліотеки. Бібліотеки сьогодні – центр інформування населення про події в зоні АТО через пресу, періодику, інформаційні технології. Всі найсвіжіші матеріали розміщені на тематичних поличках, включені в інформаційні повідомлення, рекомендаційні списки літератури для різнобічного інформування населення. В фойє центральної бібліотеки великою популярністю серед читачів користується нова книжково – ілюстративна виставка «Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі», документи представлені на ній проникливо відтворюють всю палітру буремних протистоянь . Все поєднано однією ідеєю – боротьбою за незалежність, свободу та Соборність України. Матеріали виставки згруповані у п’ять розділів: «Українська святиня», «Запорізька Січ», «Україна в роки другої світової війни», «Хроніка війни, Останні події в зоні АТО», «Україна – єдина країна». А цитата – звернення до користувачів розпочинається віршованими рядками Марії Скочиліс «Молюсь за тебе , Україно! Щодня й щоночі у думках, Коли ми разом – ми єдині Молюсь за кожного із нас…»

Збудувати міцну державу, зберегти незалежність – наш святий обов’язок, перед попередниками, які були корінням, джерелом української державності, які залишили нам у спадок любов до Батьківщини, вивірені часом і випробуваннями на кращі риси народної душі, національного характеру. Завдання нашого і прийдешніх поколінь – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом. Миргородська центральна районна бібліотека і надалі робитиме свій внесок у цю нелегку і потрібну справу.

Ніна Бер’якіна, директор Миргородської централізованої бібліотечної системи.

Катерина Білокур. Велична пiсня квiтам

bibliomirg — Mon, 07 Dec 2020 09:41:51 GMT

Згадуючи ім’я великої українки Катерини Білокур, пам’ять якої вшановують цього року з нагоди її 120- річчя, здебільшого цитують слова Пабло Пікассо, який був вражений творами невідомої української жінки і наголосив, що якби у Франції народилася така художниця, то про неї заговорив би увесь світ.

Катерина Білокур зуміла сягнути вершин успіху і прославити українське мистецтво на цілий світ. Їй довелося пережити осуд і нерозуміння односельців, які вбачали в її заняттях малюванням спробу ухилитися від роботи. Вона зустріла нерозуміння матері, що вважала її малювання безглуздим, і все-таки, подолавши ці такі непрості в сільському житті перешкоди, вона самотужки, крок за кроком відкривала для себе таємниці живопису. Не маючи коштів на фарби й пензлі, готувала ‘їх сама з рослин та щетини, не маючи спеціальної художньої освіти, альбомів та книжок, навчалася у природи.

Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівці Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Київської області) в бідній селянській родині. Писати й читати навчилася самотужки. У дитинстві малюванням не займалася, про мистецтво дізналася вже дівчиною з книжок та від сільського учителя Івана Калити.

Перші спроби малювати робила вуглиною на шматку домашнього полотна. Через нестатки в сім’ї, не маючи можливості вступити до якогось навчального закладу, удень працювала в полі, на городі, а увечері, попоравшись по господарству, до ночі малювала.

Малювала здебільшого квіти, іноді й портрети. У 20-х роках двічі хотіла вступити до художньо-керамічного технікуму в Миргороді та до Київського театрального технікуму, але не мала документів про закінчення семирічки.

З раннього періоду творчості збереглися портрет сестри Олі Білокур (1928) та колгоспниці Тетяни Бахмач (1932). Пізніше малює переважно квіти, вчиться компонувати, поєднувати кольори у єдину гармонійну цілість.

В другій половині 30-х – у 40-х роках опанувала техніку живопису. Водночас з малюванням керувала драматичним гуртком у сільському клубі, сама виступала на сцені. Перші значні роботи цього періоду – «Берізка» (1934), «Квіти за тином» (1935), «Портрет племінниць» – засвідчили її високе обдаровання. Завдяки сприянню видатної української співачки Оксани Петрусенко, якій написала листа селянка з Богданівки, її творами зацікавилися працівники Полтавського будинку народної творчості. 1940 року картини Білокур експонуються на виставці в Полтаві, потім на республіканській виставці у Києві. 1941 року відбулася персональна виставка її творів у Полтаві, що мала величезний успіх. Художниця побувала в Києві, де вперше побачила музеї і твори видатних митців. Більшість творів тогочасного періоду втрачено під час війни. Після визволення села від фашистів Білокур створює одні з найкращих своїх творів – «Буйна», «Декоративні квіти» (1945), «Привіт урожаю» (1946) і славнозвісне полотно «Цар-колос» (1949). 50-ті роки – найбільш плідний період творчості. Їй допомагає Спілка художників України, вона бере участь у багатьох виставках, у Богданівку приїжджають видатні представники української культури. Білокур зустрічається й листується з Павлом Тичиною, Миколою Бажаном, Василем Касіяном, Антоном Середою, Матвієм Донцовим, Степаном Таранушенком, Степаном Кириченком. 1954 року в Парижі на міжнародній виставці демонструються її картини «Цар-колос», «Берізка» і «Колгоспне поле», які високо оцінив Пабло Пікассо.

В останні роки життя художниця створила чудові картини «Півонії» (1959), «Букет квітів» (1959), «Квіти і овочі» (1959), «Натюрморт» (1960). Її ім’я стало знане в республіці й поза її межами, про неї пишуть статті, в Богданівну почали навідуватися гості з Києва, її згадують поряд із славетними примітивістами Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генераличами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі, Ганною Собачко-Шостак. Другим захопленням художниці була література. Змалку кохалася вона у поезії Тараса Шевченка, не знаючи його мистецької творчості, а коли побувала вперше в музеї

Т. Шевченка в Києві й побачила його картини, ще глибше захопилася його генієм, а його біографія стала для неї взірцем у подоланні труднощів. Лише через рік вона наважилася подарувати музею свій твір – «Квіти на голубому тлі – з написом: «Цю картину присвячую Київському музею Тараса Григоровича Шевченка. Катерина Білокур, село Богданівка на Полтавщині». У п’ятдесяті роки вона читала багато літератури з образотворчого мистецтва, твори Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Генріха Гейне, Вольфганга Гете і свої враження переливала у свої твори, а також у листи до друзів та знайомих.

У 1949 році була прийнята до Спілки художників України, у 1951 - нагороджена орденом «Знак пошани», одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України, а 1956 року - Народного художника України.

9 червня 1961 року талановитої художниці не стало. Але пам'ять про неї живе в її чудових творах, що зберігаються в різних музеях України, в експонатах меморіального музею, який відкрито в Богданівці 1977 року.

Шанування пам'яті видатної народної майстрині є й встановлення державної премії ім. К.В.Білокур, якою з 1990 року нагороджують найталановитіших народних майстрів.

З нагоди дня народження народної художниці України Катерини Василівни Білокур в центральній районній бібліотеці підготували і провели мистецьку годину «Квітковий світ Катерини Білокур»

Бібліотекарі цікаво розповіли про життєвий та творчий шлях художниці. Вся атмосфера заходу - музика, книги та альбоми, слайд-шоу репродукцій іі робіт, невеличкий фільм «Катерина Білокур. Сповідь» - допомогла присутнім доторкнутися до творчості видатної майстрині, зрозуміти її душу.

Схиляємо низько голови перед великим талантом, перед жінкою-художницею, перед Катериною Білокур, яка для нас творила красу й залишила нам безцінний спадок своїх надбань, в яких є сила, віра, надія і любов.

Тетяна Мостова , завідувачка відділом обслуговування центральної районної бібліотеки

Зустрічайте черговий випуск юридично-просвітницької газети «Правовий вісник»

bibliomirg — Mon, 30 Nov 2020 12:33:01 GMT

Продовжується випуск щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник». У черговому випуску видання читайте найбільш актуальні та цікаві події з життя системи БПД області та роз’яснення норм чинного законодавства.

Пандемія коронавірусної інфекція внесла значні зміни в життя пересічних громадян. Про те, які законодавчі новації та карантинні обмеження пов’язані з пандемією введені в Україні у листопаді читайте у черговому випуску газети.

1 листопада в Україні відзначається День працівника соціальної сфери. Про те, як працюють соціальні працівники у Щербанівській ОТГ у рубриці «Актуальна тема» інформує директорка Центру надання соціальних послуг Щербанівської сільської ради Тамара Білоброва.

Про посаду старости, їх повноваження, особливості роботи та порядок їх обрання читайте у черговому номері видання.

Листопад виявився багатим на визначні дати. Так, 20 листопада відзначався Всесвітній день дитини. Про те, які права мають діти та як їх можна реалізувати читайте у інформації від наших партнерів представників Управління у справах сім'ї, молоді та спорт Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради.

З 25-го листопада, в Україні стартує акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року офіційно підтримується міжнародною спільнотою. Метою цієї кампанії є привернення уваги громадськості до проблем гендерно зумовленого насильства.

Про те, де особам, постраждалим від домашнього насильства шукати допомоги та досвід роботи притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства у Полтаві читайте у рубриці «Інтервю з експертом» за участю директорки притулку Олени Чикурової.

Чому важливо державним службовцям дотримуватися правил етичної поведінки читайте у матеріалі фахівців Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Знайомимо читачів з роботою наших партнерів. Як діє сектор з ювенальної пробації, його основні повноваження читайте у черговому випуску видання.

У рубриці «Людина права» знайомимо читачів із фахівчинею Миргородського бюро правової допомоги Наталією Пищимухою.

Про успішні історії захисту прав клієнтів, коментарі юристів читайте у постійній рубриці газети «Приклади успішного захисту».

Серед постійних рубрик видання: сторінка адвокат консультує та фахівці системи БПД консультують.

Також можна ознайомитися із зразками документів, переглянути медіагалерею з найцікавішими відеоконсультаціями за участю фахівців системи БПД.

Щоб бути у курсі найцікавіших подій, цікавих заходів та новин у чинному законодавстві підписуйтеся на сторінки системи БПД у соціальних мережах.

З випуском щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник» можна ознайомитися тут.

Приємного читання!

Голодомор… Вогонь вічного спомину

bibliomirg — Fri, 27 Nov 2020 09:17:03 GMT

Героїчна і водночас трагічна історія України. Вона знала багато важких часів – стихійні лиха, війни, соціально-політичні заворушення та інші негаразди спричиняли різні кризові явища. У XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – ГОЛОДОМОР
У 32-33-роках голод набув повального характеру із чисельними смертельними випадками. Вмирали цілі села. Страшний 1933 рік… Найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн світу – України. У 1933 році смертність від голоду в Україні за різними підрахунками становила від 7 до 10 мільйонів людських життів.
Не минув голод і Миргородщину. На сьогодні в нашім краї встановлено імена понад 1 500 жертв Голодомору. Проте це далеко не повний список. Як свідчать очевидці тих подій, у районі голодною смертю померло близько 10 000 осіб.

Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, яка роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу

Наш обов'язок, особливо молоді, - вшановувати, увічнювати пам'ять про вбитих українців і цим зберігати духовну єдність поколінь.

Указом Президента України № 1310/98 «Про встановлення Дня пам'яті жертв голодоморів» від 26 листопада 1998 року щороку у четверту суботу листопада в Україні відзначається національний пам'ятний день — День пам'яті жертв голодоморів.

До річниці голодомору в центральній районній бібліотеці для дорослих було проведено годину пам’яті « Немов прокляття ожива рік тридцять третій… Голод…Голод…» . Бібліотекарі відділу обслуговування разом з присутніми пройшли стежками болю і мук страшного голодомору на родючих чорноземах України, на безмежних ланах і полях, всіяних житом і пшеницею, на дбайливо доглянутих городах з рясним врожаєм. Чому вмирали? Бо в людей забрали все. Все до останнього колоска, до останньої зернини. Це було не стихійне лихо, а умисно підготовлений голодомор. На абонементі для дорослих оформлено книжкову виставку «Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця».

На виставці представлені документальні книги та статті, спогади свідків тих жахливих подій, художньо - документальні книги відомих українських письменників В. Барки «Жовтий князь», У. Самчука «Марія», також в читальній залі підготували відкритий перегляд літератури «Холодний подих згаслої свічі».

Вшанування жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам‘ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати у великій скорботі всіх, хто любить Україну, весь український народ. Пам‘ять має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

Тетяна Мостова, завідувачка відділом обслуговування центральної районної бібліотеки

Гідність нації – це її свобода

bibliomirg — Thu, 19 Nov 2020 10:54:50 GMT

Україна – це територія гідності й свободи. Вся історія нашої державності доказує це. Починаючи з вільнолюбного козацтва, яке в тяжких боях відстоювало нашу державність, потім українська революція 1917 – 1921 років. Боротьба української інтелігенції, яка проти тоталітарного режиму радянської влади втрачала не тільки свободу, але й життя.

І ось сучасні події… Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейську спрямованість, гідність, своє прагнення до свободи.

Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та листопаді 2013- лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.

В Миргородській центральній районній бібліотеці до цього урочистого дня підготували виставку – реквієм «Гідність нації – це її свобода».

На ній представлено багато цікавого матеріалу щодо шляху нашого народу до свободи. Треба сказати, що останнього часу фонд бібліотеки суттєво поповнився новими виданнями з історичної літератури. І ми з великою радістю демонструємо це багатство нашим відвідувачам.

Маргарита Каймакова, провідний бібліограф Миргородської ЦРБ.

України диво барвінкове – дзвінка співуча рідна мова

bibliomirg — Fri, 06 Nov 2020 10:25:27 GMT

Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших завдань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для розвитку і утвердження української мови як державної. Указом Президента України 1997 року було встановлено День української писемності та мови, який щорічно відзначається 9 листопада.

Свято спрямоване на підтримку рідної мови, з метою привернення уваги світового українства до необхідності її вивчення і розвитку, популяризації української мови, та, водночас, демонстрації її краси і багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадського світогляду.

Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою - сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів.

Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

З нагоди Дня української писемності та мови у центральній районній бібліотеці було проведено літературну вікторину «Я знаю: мова мамина свята, в ній вічний, незнищенний дух народу». На завершення заходу провели віртуальну літературну мандрівку «Таємниці Велесової книги». Перед учасниками заходу розкрилися таємниці перших абеток і найдавнішої книги наших пращурів, де зібрані звичаї, вірування і заповіти нащадкам. На абонементі оформлено відкритий перегляд літератури «О мово моя, душа голосна України»,

а в читальному залі бібліотеки постійно діюча книжкова виставка «Нові лауреати Шевченківської премії». Працівники бібліотеки сподіваються, що саме такі заходи допоможуть пробудити у кожній людині почуття національної гідності та сформувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського.

Хочеться стати на коліна перед рідною мовою - мовою Матері моєї - і благати її повернутися до рідної хати, возродитися, забуяти нетлінним скарбом, віщим і вічним Словом від лісів - до моря, від гір до степів...

Тетяна Мостова, завідувачка відділом обслуговування центральної районної бібліотеки

Перегортаючи сторінки історії…

bibliomirg — Wed, 04 Nov 2020 13:59:03 GMT

Друзі! До фонду Миргородської центральної районної бібліотеки надійшла перша книга тритомного видання «Друга світова війна. 1939 – 1945. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи».

Видання включає широке коло джерел, у тому числі раніше неопубліковані архівні матеріали, фотографії. Перша книга показує історію Другої світової війни у регіональному полтавському вимірі, у загальноукраїнському, загальносоюзному і загальносвітовому контексті. Як зароджувалася війна – її передумови, ідеологічне обґрунтовування агресії; передвоєнна Полтава; німецьке вторгнення; бойові дії; німецька окупація; антинацистський рух опору; вигнання окупантів. В додатках - дуже цікавий альбом ілюстрацій, переглядаючи який ще краще уявляються ті трагічні події. Два алфавітних покажчика – в першому – Герої Радянського Союзу – уродженці сучасної та історичної Полтавщини; в другому – Герої Радянського Союзу – уродженці інших регіонів, пов’язаних з Полтавщиною життям і діяльністю. А бібліографія джерел, які використовувалися при створенні книги, просто вражає своєю змістовністю і різноманіттям.

Книга стане в пригоді як історикам-фахівцям, викладачам , студентам, так і всім шанувальникам вітчизняної історії.

«Друга світова війна. 1939 – 1945. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи» : У 3 кн. – Кн.1: Процеси. Діячі. Рефлексії / автори – упорядники: О.А. Білоусько, Т.П. Пустовіт, В.Я. Ревегук. – Полтава: «Полтавський літератор», 2020. – 1520 с., іл., карти, схеми, табл.

Маргарита Каймакова, провідний бібліограф ЦРБ.

Зустрічайте жовтневий випуск юридично-просвітницької газети «Правовий вісник»

bibliomirg — Mon, 02 Nov 2020 11:26:15 GMT

Продовжується випуск щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник». У жовтневому випуску видання читайте найбільш актуальні та цікаві події з життя системи БПД області та роз’яснення норм чинного законодавства. Жовтень виявився багатим на професійні свята, тому у черговому випуску вітання від голови Полтавської обласної державної адміністрації Олега Синєгубова та голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького з нагоди Дня юриста.

Система безоплатної правової допомоги в Україні постійно знаходиться у динамічному розвитку. Про те, які новації запроваджуються та як це спростить доступ громадян до правової допомоги читайте у статті та коментарях заступниці Міністра юстиції Валерії Коломієць. Як діє контакт цент системи БПД, з якими питаннями громадяни найчастіше звертаються на телефонну лінію системи. Про це розповідаємо у черговому номері видання.

Як відбувається добір на державну службу в умовах карантину, які особливості та який алгоритм . Про це розповідає заступник начальника Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях Артем Тімощукю

Про роботу Управління Державної служби якості освіти у Полтавській області, основні здобутки, напрями роботи та перспективи читайте у статті очільника Управління Юрія Кращенка.

У рамках реалізації земельної реформи в Україні знайомимо читачів про особливості співпраці системи БПД в області та Управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Знайомимо читачів з роботою наших партнерів. Благодійна організація «Меридіан» або як здійснюється захист вразливих груп. Про це читайте у черговому випуску видання.

У рубриці «Людина права» знайомимо читачів із очільницею Семенівського бюро правової допомоги Тетяною Новобранець.

V Всеукраїнська за міжнародною участю науково-практична конференція на «Адаптація правової системи України до права Європейського Союзу: теоретичні та практичні аспекти»: про її напрями та теми заходу читайте черговій публікації видання.

Серед постійних рубрик видання: сторінка регіонального представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, адвокат консультує та фахівці системи БПД консультують.

Також можна ознайомитися із зразками документів, переглянути медіа галерею з найцікавішими відео консультаціями за участю фахівців системи БПД.

З випуском щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник» можна ознайомитися тут.

https://docs.google.com/presentation/d/1CR5p1y2jANHrc8T6gKDT-ID1p-xMp3- ldDELfju8UI8/edit#slide=id.ga4ca9fd9c6_1_67

Приємного читання!

Увага! Новинка! Друзі, раді повідомити, що фонд Миргородської центральної районної бібліотеки поповнився чудовим краєзнавчим виданням "Пр

bibliomirg — Mon, 02 Nov 2020 11:26:15 GMT

Друзі, раді повідомити, що фонд Миргородської центральної районної бібліотеки поповнився чудовим краєзнавчим виданням "Предківщина: з історії Миргородського краю».

Його авторка, відома дослідниця Миргородщини Людмила Розсоха. Справжня патріотка України, Людмила Олександрівна – активна учасниця боротьби за Незалежність України, член Народного Руху України з 1989 року, лауреат багатьох премій.

До нової книги увійшли краєзнавчі дослідження, розвідки, статті, нариси, есе з історії Миргорода і Миргородщини XVII – XX ст. Авторка розкриває нові, невідомі раніше сторінки історії краю. Видання багато на раритетні фотографії, завдяки яким історію Миргородщини можна побачити ще повніше.

На жаль, книга вийшла невеликим тиражом. Всього 100 примірників. Але ж Людмила Олександрівна знайшла час - завітала до нашої бібліотеки з чудовим подарунком. Відтепер, наші відвідувачі зможуть ще краще дізнатися про історію краю! Книга "Предківщина: з історії Миргородського краю», з дарчим підписом авторки чекає на своїх читачів!!!

Маргарита Каймакова, провідний бібліограф ЦРБ.

Подяка Погодьтеся, друзі, гостей приймати завжди приємно. Особливо, коли вони приходять з подарунками. І коли ці подарунки - книги! Серп

bibliomirg — Mon, 02 Nov 2020 11:24:05 GMT

Погодьтеся, друзі, гостей приймати завжди приємно. Особливо, коли вони приходять з подарунками. І коли ці подарунки - книги!

Серпень місяць запам’ятався чудовою зустріччю в бібліотеці - філіалу села Петрівці з Козаком Сергієм Борисовичем - журналістом, літературознавцем, бібліографом, видавцем, письменником, Лауреатом багатьох літературних премій : премії імені Івана Багряного (2010), премії імені Дмитра Нитченка (2011), премії імені Ірини Калинець (2012), премії імені Івана Огієнка (2013), премії імені Володимира Сосюри (2014). А в 2017 році Сергій Козак став володарем Гран-прі за «Кращу книгу України»!

Серед подарованих письменником книг, як раз і 4 – х томне видання «Раритети української діаспори», за яку Сергій Козак отримав Гран - прі в 2017 році. До цього видання увійшли рідкісні матеріали, що сповна розкривають зміст українських періодичних видань, особливість яких полягає в тому, що всі вони виходили у світ далеко за межами України (1945 – 2000). Йдеться про справжні раритети, які автор розшукав і опрацював в Архівах Австрії, Німеччини, США та Канади.

Ми пишаємось дружбою з письменником і щиро вдячні за внесок в культурне життя Миргродщини.

Подяка

Миргородська районна бібліотека висловлює вдячність Фундації ім. І. Багряного (США), особисто Олексієві Коновалу – нашому землякові – за отримані влітку 2020 року книжки – «Раритети української діаспори» Сергія Козака.

Будемо вдячні також, якщо з’явиться така можливість, отримати в подарунок кольоровий альбом про літературні адреси Полтавщини, який видала Фундація ім. І. Багряного.

З повагою ....

Маргарита Каймакова, провідний бібліограф ЦРБ.