Ми не були в бою, та бій той відчуваєм.
Чому і як живе у нас незнаний бій?
Чому до ворога ми як вогонь палаєм?
І день той в пам’яті триваємо своїй.
73 роки відділяє нас від тих днів, коли Україна була звільнена від нацистських окупантів. Та скільки б не пройшло років і десятиріч, ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством. Невимовно тяжких втрат зазнав український народ у тій страшній воєнній круговерті, що розмела, понівечила, і розтоптала мільйони людських доль. Це була трагедія, її принесли з собою німецькі орди, які без жалю потоптали нашу землю, палили міста і села, грабували, гнали в рабство, убиваючи на своєму шляху кожного хто не хотів скоритися загарбникам.
В останні дні жовтня було остаточно вигнано з України нацистських окупантів. Пам’ять про тих хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над нацизмом живе і нині. Біликівська сільська бібліотека спільно з будинком культури провели годину-реквієм « Немеркнуче світло великого подвигу». Під час якої полинули пам’яттю в минуле і згадали про наших визволителів.
Дорогою ціною дісталася нам перемога над нацизмом. Минатимуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але пам’ять про них житиме вічно!
Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки-філіалу.