Чорнобиль – це наша пам’ять, наша біль, відлуння якого стихне ще не скоро. Ми низько схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді у ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті, хто свідомо віддав своє життя і здоров’я, виконавши синівський обов’язок перед рідною землею та народом.
Довгий час влада не розголошувала масштаби аварії, та коли стало зрозуміло , що подолати її нелегко, було кинуто всі сили для її ліквідації. Не стояли осторонь цього лиха і жителі с. Солонці Даценко Віталій Борисович і Городничий Григорій Миколайович. В листопаді цього року на жаль Віталій Борисович пішов з життя. Сумуємо та висловлюємо щирі співчуття його родині.
А сьогоднішня моя розповідь про Городничого Григорія Миколайовича.
Григорій народився 25 січня 1958 року в с. Мареничі. Після школи у 1975 році вступив у Миргородське ПТУ №4. По його закінченню навчався у Миргородській автошколі. Згодом працював трактористом, а з 1976 року – водієм у колгоспі ім. Гоголя. У 1986 році Григорій Миколайович був направлений у складі в/ч 61511 на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. У Чорнобильській зоні перебував протягом червня-вересня 1986 р. , працюючи там водієм, брав участь у будівництві укріплення четвертого енергоблоку та зведенні огорожі навколо 30-кілометрової зони . Довелося йому побувати безпосередньо на станції , де велись роботи по ліквідації наслідків аварії . Брав також участь у дезактивації населених пунктів. Повернувшись додому , продовжив працювати водієм у колгоспі ім. М . Гоголя . З 1997 по 2004 рік виконував обов’язки охоронця в агрофірмі “Зоря” Миргородського району. За сумлінну працю він неодноразово був нагороджений Почесними грамотами Миргородської районної державної адміністрації та Миргородської районної ради. З 2004 року у зв’язку з інвалідністю Григорій Миколайович не працює та бере активну участь у громадському житті. Він – член Миргородської районної організації «Герої Чорнобиля». За активну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Григорій Миколайович нагороджений медалями ''Захиснику Вітчизни'' (2011р.), «За Мужність» (2015р.), відзначений пам’ятними і нагрудним знаками, має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії.
Скільки б не минуло часу, з чиїх би вуст не злітали слова про наслідки Чорнобильської катастрофи, але вони були , є і залишаються сурмінням третього Ангела. Це трагічне сурміння й падіння зірки Полин ось уже тридцять один рік з трепетним страхом слухає весь світ . Бо Чорнобиль не зник, не стлів, не розвіявся, наш земний уклін, наша довічна вдячність всім тим , хто ризикуючи життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії.
Лідія Кобилинська , бібліотекар Солонцівської сільської бібліотеки