9 березня 1814 року – вікопомна дата, яку внесено до світового календаря знаменних і пам’ятних дат ЮНЕСКО для відзначення в усьому світі. Цього дня Україна подарувала світові Тараса Григоровича Шевченка – Генія, Поета, Пророка, що відкрив світові буття українців і завдяки якому скарби української душі повною рікою влилися в загальний потік людської культури.
Минають роки, століття, але товща часу не в змозі притупити гостру актуальність його слова для кожного з наступних поколінь, адже його велика спадщина – поезія, проза, мистецтво – усе пронизане Любов’ю до України, до людини.
Важливо пам’ятати не лише багатогранність творчості Великого Кобзаря, а й те, що вона пішла в найширші народні маси. Сьогодні над Шевченковим словом схиляються і батьки, і діти, і батьки батьків.
Шевченкові гасла: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля», «І чужому научайтесь й свого не цурайтесь», «Обніміться, брати мої, молю вас, благаю» є гаслами сьогоднішньої доби, духовними орієнтирами. Створені ним образи глибинні. Не мають аналогів у світовому мистецтві і літературі його образи України, Жінки-матері, Прометея, Дніпра-Славути, Кобзаря-бандуриста, Козака, Святої волі, Руїни, Зорі, Щастя, опоетизовані символи нашого народу Калини, Тополі, Верби, Січі – навіки освячені іменем Великого Кобзаря, оточені ореолом його любові. З особливою теплотою опоетизовує Шевченко красу української хати, підносить до символу ідеал української родини.
Тож володіючи спадщиною Кобзаря, використовуючи свій книжковий фонд Петрівцівська сільська бібліотека намагається гідно представити його громаді, донести до свого читача світ образів, думок, ідей Великого Кобзаря , історію його життя, з цією метою і була організована книжково – ілюстративна викладка літератури «Світова велич Шевченка». Вишитий рушник, мотанка та вінок символізували його душу, душу українського народу.
Юлія Костенко, бібліотекар Петрівцівської сільської бібліотеки-філіалу.