Зроніть сльозу. Вони не мали сліз.
Заплачте разом а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці.
У останню суботу листопада Україна відзначала День пам’яті жертв Голодомору.
Такі події забувати не можна, про них треба говорити, висвітлювати і пам’ятати аби страшні події не повторилися знову. Адже голод це не тільки смерть, а й духовна руїна, занепад культури, знищення ідеалів, мови, традицій.
Пекло створене в Україні на початку 30 – х років ХХ століття не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.
На знак шани і пам’яті про односельців, які загинули від голоду, члени клубу «Сім’я» Великосорочинського сільського будинку культури (керівник В.Дерев’янко), громада села Великі Сорочинці, вихованці санаторної школи - інтернату зібралися на мітинг – реквієм біля пам’ятного хреста жертвам Голодомору.

 

 

 

 До присутніх звернувся сільський голова П.В.Полєков, наголосивши на тому, що пам'ять про односельців, жертв страшного голоду, повинна бути для нас священною. Хвилиною мовчання всі присутні вшанували загиблих.
Члени любительського об’єднання «Сімя» провели засідання круглого столу «Голодний рік – голодний вік». Згадали розповіді своїх родичів про ті часи, спогади ще живих свідків голоду.
Директор будинку культури В.І.Міщенко та керівник народного аматорського театру «Промінь» В.В.Подоляка прочитали вірші, які у присутніх викликали сльози на очах. 

 

 

Завідуюча бібліотекою В.В.Дерев’янко ознайомила присутніх з літературою у фонді бібліотеки, яка висвітлює ті події.

Валентина Дерев’янко - завідуюча
Великосорочинською бібліотекою – філіалом