до Дня Чорнобильської трагедії
26 квітня - найтрагічніша дата в історії нашого народу. Цей день увійшов в історію трагічною датою. На багатостраждальній українській землі сталася жахлива техногенно - екологічна катастрофа, якої людство ще не знало. Саме цю сумну дату Генеральна Асамблея ООН визначила як Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Минають роки, все далі віддаляючи нас від страшних квітневих подій 1986 року. У цей день небо над квітучим і спокійним Поліссям покрилося зловісною хмарою радіаційного диму. Наче було це вчора, а минуло вже 28 років з дня жахливої катастрофи на Чорнобильській атомній станції. Але навіть час не здатний стерти з обпалених страшною трагедією людських душ спогадів про аварію, яка забрала життя десятків тисяч, завдала шкоди здоров’ю мільйонам наших співвітчизників.
З нагоди чергової річниці Чорнобильської катастрофи в центральній районній бібліотеці було проведено урок – застереження «Чорнобиль ніколи не заросте травою небуття, надто вже гірка його трава». Бібліотекарі розповіли про найстрашнішу за наслідками катастрофу минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей, провели бібліографічний огляд літератури «Знак біди: слідами Чорнобильської трагедвї»,
та переглянули відео-факти Чорнобильської катастрофи у мережі Інтернет.
Присутні згадали ті сумні дні, помолилися за тих, хто віддав своє життя у нещадній боротьбі із атомом та віддали шану тим, хто врятував наше життя та наступну весну без Чорнобиля.
Хочу закінчити словами Івана Драча з поеми «Чорнобильська мадонна»:
За безладу безмір, за кар'єри і премії,
немов на війні, знову вихід один.
За мудрість всесвітню дурних академій
Платим безсмертям — життям молодим.
Тетяна Мостова, завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки
|