ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА БІБЛІОТЕКА МИРГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Вітаю Вас, Гість · RSS 29.03.2024, 10:53

Головна » 2017 » Лютий » 13 » Гіркої пам’яті ковток.
10:01
Гіркої пам’яті ковток.
                      
 
 
                                                                 Заплакало небо дощами,
                                                                        Біль і туга зійшлися клином,
                                                                         тіли кулі над Афганістаном,
                                                                           Прощалася мати із сином.
            Афганістан – багато років у нашій свідомості прописалося слово, як відлуння людського лиха, справжнього пекла. Афганська війна не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній приймав участь. Ця війна не тільки трагедія, це мужність тих людей які побували в епіцентрі кривавого конфлікту.
            Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих воїнів-інтернаціоналістів, які не повернулися додому. По різному зараз оцінюють події тих років. Різне бачення війни. Для нас це взагалі події, які відбувалися в іншій державі, але учасниками яких були наші земляки. І тому для них і для нас Афган – страшна пам’ять, страшної війни. Ми маємо знати про страшні події Афганської війни і пам’ятати, що і серед нас живуть люди, які стали свідками й учасниками воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом це Марченко Іван Михайлович та Рудченко Микола Олексійович.
            Солдатам афганцям з нашого села випав щасливий квиток – їм випало жити. Вони повернулися до рідного дому, впорядковують рідну українську землю. Кожен із них нагороджений орденами і медалями. Вони найкраще розуміють цінність людського  життя. Для кожного з них нагороди Батьківщини є незабутньою пам’яттю про суворі дні війни, вірність військовому обов’язку.
           
Марченко Іван Михайлович народився 18 лютого 1964 року в с. Марченки Миргородського району. З 31.03.1982 року по 01.08.1984 року служив в Збройних силах СРСР (Обмежений контингент Радянських військ в Афганістані). На службі мав звання рядового та спеціальність військовий водій. в/ч 85644, місце дислокації Кабул. Має такі нагороди.
Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» 1988 року.
Медаль «70 років Збройних сил СРСР». 1988 року.
Медаль «Захиснику Вітчизни» 1999 року.
Грамота призидіума ВР/СРСР «воїну-інтернаціоналісту» 1988 року.
           
 Рудченко Микола Олексійович народився 21 липня 1965 року в с. Білики Миргородського району. З 26.10.1983 року по 17.11.1985 року служив в Збройних силах СРСР (Обмежений контингент Радянських військ в Афганістані). На службі мав звання старшого сержанта та спеціальність старший механік водій. в/ч 86997, місце дислокації Баграм, Руха. Має такі нагороди.
Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» 1988 року.
Медаль «70 років Збройних сил СРСР». 1988 року.
Медаль «Захиснику Вітчизни» 1999 року.
Грамота призидіума ВР/СРСР «воїну-інтернаціоналісту» 1988 року. 
 
 
            15 лютого відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану. Напередодні  цієї нагоди Біликівська сільська бібліотека спільно з будинком культури провела бібліореквієм на тему «Час і досі не загоїв рану-цей одвічний біль Афганістану». Присутні  прослухали розповідь про масштаб страшних подій в Афгані. В бібліотеці був підготовлений відкритий перегляд  літератури «Були ми там куди нас кинув час», на якому представлено художню літературу та періодичні видання, що висвітлють ті далекі події.
             Шановні воїни-інтернаціоналісти, ми пишаємось вами, горді що поруч із нами живуть такі мужні , відважні, рішучі чоловіки. Здоров’я Вам,  сімейного благополуччя, і пам’ятайте  що час найкращий лікар для душі і тілесних ран. Хочемо скористатися нагодою та привітати Марченко Івана Михайловича з днем народженням яке він буде святкувати 18 лютого. 
Нехай здоров’я завжди добрим буде,
Щоб в роботі ладилось усе,
За справи добрі хай шанують люди,
У дім хай доля затишок несе.
Хай горе обходить завжди стороною,
А щастя приходить і ллється рікою!
Бажаєм тепла, і добра і любові!
Хай господь дарує многії літа,
А в серці довіку живе доброта.
 
   Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки - філіалу.
Переглядів: 441 | Додав: bibliomirg
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz