І став для нас Шевченко заповітом,
Безсмертним, як саме людське життя.
Ми будемо славить перед цілим світом
Живе й святе Шевченкове ім’я.
Україна – це тихі води і ясні зорі. Україна – це край, де широка і довга стрічка Дніпра оперізує жовті лани пшениці, де бездонна блакить купає золотосяйне сонце. Є у нашій українській літературі ім’я, що увібрало в себе душу народу, стало частиною його життя. Таким ім’ям для нас, українців, став Тарас Григорович Шевченко. Чия поезія викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю. Не було нічого у хлопця – сироти, але був талант, прагнення вчитися. У нього були здібності до малювання, співу та написання віршів. Він для нас був великим пророком української нації, людиною світлого розуму, чистих помислів і справжнім патріот України.
9 березня Біликівська сільська бібліотека спільно з будинком культури провели для своїх користувачів поетичний марафон «Шевченкові думи переживуть віки». Про нелегке дитинство Тараса Григоровича його любов до рідного краю до місця де він народився та виріс розповіла бібліотекар. Заглибитись в духовну спадщину письменника, відчути його невмирущі слова та актуальність творчості і в наші дні, допомогла відвідувачам виставка – портрет « Єднаємо душі словом Кобзаря». Учні ознайомившись із літературою відібрали твори Шевченка, які найбільше їм сподобалися. І почалося голосне читання «Реве та стогне Дніпр широкий», «Зацвіла в долині червона калина», «Садок вишневий коло хати».
Директор будинку культури та керівник художній заспівали для відвідувачів пісню на слова Шевченка «Зоре моя вечірняя».
Все йде, все минає. Та залишається пам’ять. Читайте твори Шевченка вони допоможуть осмислити минуле та зазирнути в майбутнє. Палкі слова Великого Кобзаря звучать і сьогодні свіжо та велично, закликаючи любити свій край, свою рідну Батьківщину.
Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки-філіалу.
