Щоб квітнув сад, родила добре нива,
Й земля була одягнена в ліси.
І щоб людина тут завжди була щаслива,
А на землі побільшало краси.
Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Вона завжди хвилювала і хвилює, чарувала і чарує людину. Шум голубої води, шепіт зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це викликає дорога серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю.
Багатьом, напевно, відомі слова О. Довженка з його «Автобіографії»: «Я завжди думав, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем». Читаючи твори українських письменників, ще раз переконуємося у справедливості цих Довженкових слів. Вдихнімо на повні груди повітря і замислімося над своїм ставленням до природи,за цю красу, за велике щастя — жити на Землі — ми повинні берегти природу, всю нашу планету, бо вона жива, вона просить нашої допомоги.
Напередодні Дня довкілля в селі Білики пройшло прибирання території біля закладів Будинку культури та бібліотеки, Біликівської сільської ради та біля пам’ятного знаку. Всі працівники закладів доклали чи малих зусиль, щоб навести лад, та зберегти природу в чистоті.
Давайте будемо постійно думати про це і все робити для того, щоб зберегти Землю: насаджувати дерева, щоб шуміли ліси, бо вони дають кисень, очистимо річки, від бруду, щоб стала чистою і прозорою, здоровою вода, а тоді і люди будуть здоровіші; насадимо квітів, щоб красивим стало наше довкілля і дарувало кожному серцю красу і радість, задоволення і казку.
За цю красу, за велике щастя – жити на землі – ми повинні берегти природу
Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки-філіалу.
