ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА БІБЛІОТЕКА МИРГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Травень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Вітаю Вас, Гість · RSS 17.05.2021, 22:23

Головна » 2014 » Травень » 21 » ПРИСВЯТА ВЕЛИКОМУ КОБЗАРЮ
17:49
ПРИСВЯТА ВЕЛИКОМУ КОБЗАРЮ

 

 
 
В історії  художньої культури  кожного  народу  є  митці,  імена  яких, як  найдорожча  національна  святиня  й  гордість, овіяні  особливою  любов’ю  і  славою.  Таким  митцем  України  по праву  є  Тарас Шевченко - геніальний  поет  і  художник, який із  найбільшою  повнотою  відобразив  у  своїй творчості  прагнення, надії  і  думки  народу.
Свою  роботу  у рамках Року Тараса Шевченка  в Україні Шахворостівська сільська бібліотека  розпочала  з  літературної  години «Шевченко - це  народ,  і як  народ він буде вічно жити», яка була проведена  для користувачів бібліотеки - учнів третього класу Трудолюбівської ЗОШ. Розпочалася вона з розповіді сільського бібліотекаря  про життєвий  і  творчий  шлях  поета. Зацікавив учасників заходу і прочитаний  нею твір  Грицька   Бойка «Про дідуся Тараса». В ході заходу діти  також читали  і  активно обговорювали  улюблені  твори Т. Г. Шевченка.
Творчі роботи учнів Трудолюбівської ЗОШ:  Савенко Олександра (9кл.), Даньків Марини (8кл.), Корехова Артема (2кл.), Цуркан  Марини (11кл.), Борисової Юлі (8кл.)  були гідно представлені на районній виставці дитячого малюнку  «Я з  трепетом читаю  «Кобзаря».
До ювілею Тараса Шевченка Шахворостівський сільський будинок  культури спільно з сільською  бібліотекою приурочили  літературно-музичний  вечір  «Ми  чуємо тебе,  Кобзарю  крізь століття». У залі БК  жителі села мали можливість ознайомилися з книжково-ілюстративною виставкою «Шевченко буде вічно жити». На  початку заходу на фоні  мелодій на твори  Великого  Кобзаря «Думи мої,  думи», «По  діброві вітер виє», «Садок вишневий  коло  хати», «Зацвіла  в  долині…»,  «Реве  та стогне  Дніпр  широкий» працівники  будинку  культури Маляренко В. Б. і  Білобров  В. М. показали слайди, присвячені  Т. Г. Шевченку ( його  садибу,  музеї, пам’ятники, кобзарів). Про  життєвий і творчий  шлях  поета, художника розповіла учасникам вечора сільський бібліотекар  Шовкопляс Н. І. У всі часи наші земляки знали і шанували творчість Великого Кобзаря.  З кращими творами поета  познайомили  присутніх на заході декламатори: Романенко Анастасія («Сон»), Денисенко  Богдана («Лебедин»), Онопрієнко  Анастасія («Минають дні»), Назаренко  Дарія («Русалка») та Коротка Анжела («Слепая»).
Світ знає Тараса Шевченка  передусім  як  поета. Адже саме на літературному поприщі найповніше виявився його всеосяжний геній. Та  природа щедро  наділила сина України ще й великим талантом художника. Малярська спадщина  Т. Г. Шевченка є одним із найцінніших надбань вітчизняної культури, в історію  якої він увійшов як основоположник критичного реалізму в українському  образотворчому  мистецтві.
«Т.Г.Шевченко - художник» - таку назву мала мистецька година, яка відбулася у Шахворостівській сільській бібліотеці 14 травня.  З розповіді сільського бібліотекаря юнаки та дівчата дізналися багато цікавого про ще одну сторону таланту Великого Кобзаря, про Шевченка, як талановитого художника. Бібліотекар, використовуючи різноманітну друковану інформацію, розповіла школярам про  навчання Тараса в майстерні  В.Ширяєва, про  його зв’язки із  земляком-художником  І.Сошенком, про участь у житті Великого Кобзаря всесвітньовідомого художника Карла Брюлова.
Перші самостійні кроки в образотворчому  мистецькі Шевченко розпочав як художник-портретист. Насамперед його цікавило життя трудового народу,  саме з нього від черпав теми для своїх робіт. Та й назви його полотен співзвучні його поетичним творам: «Хлопчик-жебрак, який ділиться хлібом з собакою»,  «Сліпа», «Циганка-ворожка», «Селянська родина».
 
 
Зацікавила школярів  розповідь сільського бібліотекаря про один із періодів життя Кобзаря, коли 1845 року його було зараховано на посаду художника Київської археографічної комісії при  університеті. Прагнучи краще пізнати свою батьківщину, поет і художник Т. Шевченко об’їздив більшу частину  України. Він виконував  доручення комісії замалювати і описати стародавні споруди, кургани і урочища. «Живописна Україна» - під такою назвою вийшов  альбом малюнків   художника про Україну.
Та найбільше зацікавила учасників заходу розповідь бібліотекаря про вплив   Шевченка на творчість наших самодіяльних земляків-художників. Зокрема, вони дізналися про одного із них, Миколу  Петровича Кобилка,  який народився   в   селі  Малинівка  11 серпня   1925 року. У віці 5 років  він захворів і втратив  слух.  Тому навчатися довелося у Харківському інтернаті  для  глухонімих  дітей.  Саме тут  були помічені художні здібності  хлопчика, якого по закінченню у 1941 році  семи класів   було направлено до  Київського  художнього  училища. Проте війна  завадила  навчанню Миколи. Його батько  воював на фронтах  Великої   Вітчизняної  війни, загинув  під  Черкасами. Тому Микола  мусив  утримувати  сім’ю.  Завдяки тому, що батько навчив його швецькій справі,  це ремесло допомагало йому заробляти на життя.
 Після  війни  Микола  Петрович  працював  у  Дібрівці  на  конюшні. Проте навіть у найтяжчі періоди свого життя він не покидав малярства. А з  часу  відкриття  Шахворостівського  сільського будинку  культури  Микола Петрович працював  художником -оформлювачем. Жодне  свято  не  відбувалося  без  лозунгів  написаних  рукою  художника. А  скільки  червоних  куточків  на  фермах  і тракторних  бригадах, агітвагончиків було оформлено його творчими руками! Жодна  вистава  місцевого будинку культури не  обходилася  без  декорацій  місцевого  художника.
 На жаль його вже немає серед нас, але в кожній оселі  села Малинівка  знаходяться до цього часу, як  часточка серця Миколи Петровича, його картини. Місцевий художник  дуже любив  творчість  Великого Кобзаря і написав  його портрет, який зараз знаходиться у сільській бібліотеці. Він  майстерно виконаний  і  не може  не викликати  захоплення, адже наповнений добром і теплом, любов’ю до Тараса Григоровича Шевченка. Пам’ять про самобутнього  майстра завжди житиме  у його творчих роботах.
             У селі Шахворостівка  проживає  ще одна народна  майстриня   Пирог  Марія Степанівна, якій  творчість Великого Кобзаря близька і рідна. Народилася вона 28 грудня 1927 року  в селі  Зелений Кут Миргородського району. Тут маленька Марія здобула початкову освіту, а подальше навчання продовжила у сусідньому селі  Савинці. Тільки-но закінчила шостий клас, розпочалася Велика Вітчизняна війна. Батько її Степан  Михайлович та двоє братів – Дмитро і Олексій пішли на фронт. Батько додому вже не повернувся. У 1945 році Марія, закінчивши сьомий клас, пішла працювати  в колгосп. Згодом - навчання у Полтавській  державній школі керівних кадрів, по закінченню якої працювала  агрономом в колгоспі «Червоний партизан»  села Шахворостівки. І з цього часу більша частина  її життя пов’язана  з нашим рідним селом, де Марія Степанівна працювала  і бібліотекарем, і директором будинку культури, і вчителькою домоводства та малювання Шахворостівської восьмирічної школи.
            А ще Марія Степанівна відома серед односельчан, як майстерна рукодільниця. Її  роботи, а це і вишиті та мальовані на склі картини, килими і рушники, стали прикрасою багатьох осель жителів села. І на всіх життєвих дорогах її супроводжував і допомагав вистояти геній Шевченка. Шахворостівській сільській бібліотеці майстриня подарувала портрет Тараса Шевченка в обрамленні власноруч виготовлених нею штучних квітів, а  також репродукції картин Кобзаря в обрамлені з бісеру.
Увагу користувачів бібліотеки привертає також портрет Т. Г. Шевченка, подарований Лозою  Ганною  Панасівною, вишитий  членами  її  родини. Вечорами,  після  важкої  роботи,  хто з членів  її родини  вголос  читав «Кобзар», а  хто  брався  за  голку, вишиваючи    портрет  улюбленого  народного поета.
Без імені  Шевченка не  можна сьогодні уявити  не лише нашу  літературу, а й наше мистецтво,  культуру, нашу  країну. Адже його творчість - це  святиня,  якою  дорожить  і  гордиться  український  народ,   кожен житель нашого краю.
 
Наталія Шовкопляс, бібліотекар Шахворостівської сільської бібліотеки
Переглядів: 1330 | Додав: bibliomirg
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2021
Зробити безкоштовний сайт з uCoz