Ти себе Українкою звала

І чи краще знайти ім’я

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як Вітчизна велика твоя.

Всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка – Лариса Петрівна Косач -  народилася 25 лютого 1871 року, батько поетеси – юрист, а мати – відома українська поетеса Олена Пчілка. Батьки виховували дітей в пошані до свого народу, звичаїв та рідної мови. Леся була щедро обдарована від природи, свій перший вірш «Надія» вона написала в 9 років, знала 13 мов, добре грала на фортепіано, написала підручник з історії для своїх молодших братів та сестер. Все життя вона тяжко хворіла на туберкульоз, та з надзвичайною мужністю терпіла біль.  Вже не підводячись з ліжка, смертельно хвора вона поривалася думкою до своїх віршів :» Нехай моїм останнім акордом буде молитва до сонця» - говорила поетеса. До останньої хвилини не полишала вона своєї єдиної зброї – поетичного слова.

Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень.

І стримуваний промінь засіяє

Вночі запалений, горітиме удень.

З метою популяризації творчості цієї великої поетеси у бібліотеці відбулася літературна година «В її віршах історія народу». Присутні ознайомилися з життєвим та творчим шляхом Лесі Українки, на заході лунали вірші поетеси «Надія» , «Хто Вам сказав, що я слабка?», «Мій шлях», «Слово, чом ти не твердая криця» у  виконанні Яни Вовк, Ані Петрунь, Ані Дерев’янко. До уваги користувачів бібліотеки представлено перегляд літератури «Талант відданий людям».

Валентина Дерев’нко, завідувачка Великосорочинської сільської бібліотеки.