Ліна Костенко.

 

 

Світ казки — непередбачуваний, таємничий, загадковий і прекрасний. Казка з давніх-давен відображала віру й сподівання людей на краще життя, на щастя. Саме тому добро в ній завжди перемагає зло, розумні, чесні, працелюбні герої були сильнішими за ледарів і брехунів.

Хто не любить казки - цю перлину народної творчості? Вона допомагає пізнавати довкілля, орієнтуватися у всесвіті, шанувати добро і зневажати зло, поважати працю, захоплюватися красивими і мужніми героями, любити рідний край. Про все, чудесне, гарне, захопливе ми часто кажемо: «Як казка!». Казка незвичайним почуттям живе у кожному з нас від колиски до змужніння, ці милі серцю оповідання приваблюють нас, зворушують своєю щирою наївністю. Тисячі років живе на світі казка. Діти люблять слухати казки, а дорослі з великим задоволенням розповідають ,читають їх дітям. Тому, з захопленням зустрічали дітки дитячого садочку «Пролісок», цієї весняної днини, сільського бібліотекаря, яка завітала до них у гості з новенькими казочками. Вихователь дитячого садка Ольга Володимирівна Зорін розповіла дітям, яке незвичайне слово «казка», А який великий зміст ховається за цим словом, сказала вона.

 

   Казки почали складати ще в сиву давнину. І передавались вони із уст в уста, із покоління в покоління. Казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Діти з любов’ю гортали сторінки улюблених казок, знайомилися з новими, а бібліотекар розповіла їм які різні бувають казки: довгі і короткі, веселі, чарівні, написані автором або складені народом. Проте у всіх казок є одна спільна риса – мудрість. Казка ненав’язливо повчає, відкриває для нас вічні моральні істини, які стверджувалися попередніми поколіннями людей: не слід бути жадібним, чванливим, гордовитим, злим, гріх ображати людей тощо. Засвоївши їх з дитинства, людина прагнутиме жити саме так. Казка допомагає пізнавати довкілля, орієнтуватися у всесвіті, шанувати добро і зневажати зло, поважати працю, захоплюватися красивими і мужніми героями, любити рідний край, розповідали дітям вихователь та бібліотекар. А радісні, усміхнені обличчя дітей стали доказом тому, що казки і книги їм сподобалися. І це дуже добре, що в наш  атомний вік книга викликає у дітей таке захоплення.

 

Людмила Супруненко, бібліотекар Дібрівської сільської бібліотеки – філіалу,