У 1999 році,на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО,було вирішено відзначати 21 березня Всесвітній день поезії. Поезія – це голос людської душі. Вона здатна знаходити відгук у душах інших людей, хвилювати їх, надихати.
До Всесвітнього дня поезії у Слобідській сільській бібліотеці-філіал було проведено поетичні читання "Поетичні перли полтавської родини". З експрес-інформації "Життєдайне джерело рідного краю", яку провела бібліотекар, присутні ознайомилися з книгами полтавських авторів "Свят-хліб" Михайла Булаха," Моя Україна-це любов моя!" Марії Бойко,"Білим по білому" Наталії Харасайло,"Приречена на самотність" Любові Костакової, "Село моє рідне" Анатолія Орла та іншими.Полтавщина зродила ціле гроно талановитих митців слова. Їх творчість – це життя, журба і радість, кохання і розлука, протистояння добра і зла, совісті і безчестя. Присутні , слухаючи вірші, ніби поринули в чарівний світ поетичних звуків, почали цінувати красу природи, прагнули відірватися від сірої буденності, відпочити душею
Говорять,що поезія це ключ,що відкриває серця. Тож хочеться вірити в те,що вірші які звучали під час читань припали довподоби всім учасникам масового заходу.
Наталія Дорогопулько, бібліотекар І категорії Слобідської сільської бібліотеки-філіалу
