ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА БІБЛІОТЕКА МИРГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Календар
«  Вересень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Вітаю Вас, Гість · RSS 29.03.2024, 11:40

Головна » 2014 » Вересень » 15 » ВЕЛИКИЙ МАЙСТЕР ХУДОЖНЬОГО СЛОВА
15:24
ВЕЛИКИЙ МАЙСТЕР ХУДОЖНЬОГО СЛОВА
 
 

 

150 років від дня народження Михайла Коцюбинського
 
Ти з нами будеш вічно жити,
Як сяйво сонця, як вечірній спів,
Ти так любив землі своєї квіти,
І так, як квіти, ти людей любив.
В. Сосюра.
 
            Кожен із видатних українських письменників вписав у літопис літературного життя своєї нації аспект власного світобачення, вирізняючись і особливою манерою творення образів, і своєрідною школою життя.
Михайло Коцюбинський - одна з найяскравіших і найсвоєрідніших постатей в українській та світовій літературі кінця ХІХ сторіччя народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту Михайло здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880).
Друкуватися Коцюбинський почав у 1890р. — львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». В цьому ж році він побував у Львові, встановивши творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями.
На початку 1891р. він їде в с. Лопатинці на Вінниччині, де поєднує роботу домашнього вчителя в родині місцевого службовця з поглибленим вивченням життя села, народної мови, культури і розпочинає серйозну літературну працю.
За один 1891 рік з-під його пера виходять оповідання «Харитя», «Ялинка», «П'ятизлотник», повість «На віру», віршована казка «Завидющий брат». Його твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий художник.
На початку 90-х рр. частина молодої української інтелігенції, перейнятої ліберально-просвітительськими ідеями, утворює організацію «Братство тарасівців», з учасниками якої Коцюбинський деякий час підтримував зв'язок. Цей зв'язок відбився на його творчості. У казці «Хо» (1894) Коцюбинський підносить значення ліберально-просвітительської діяльності.
Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів «Для загального добра» (1895), «Посол від чорного царя» (1897), «Відьма» (1898), «В путах шайтана» (1899), «Дорогою ціною» (1901), «На камені» (1902), «У грішний світ», «Під мінаретами» (1904). Одним із свідчень того, що Коцюбинський своїми творами молдавсько-кримського циклу виходив за межі локальних проблем, є те, що його повість «Для загального добра» була надрукована в перекладі російською мовою у журналі «Жизнь» (1899, кн. 12).
Багата творчими здобутками п'ятирічна служба у філоксерній комісії стала періодом інтенсивного зростання письменника. Залишивши роботу в комісії, він після безуспішної спроби влаштуватися на роботу в Чернігові, де жила сім'я, їде до Житомира і займає різні посади в редакції місцевої газети «Волинь».
У п'ятиліття перед революцією 1905 — 1907 рр. Коцюбинський написав і опублікував оповідання «Fata morgana» (Киевская старина, 1904), в якому вловив ті головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села, які на повну силу виявилися під час революції. Революція остаточно відкрила світові нове село, а Коцюбинський без будь-якого втручання в текст оповідання продовжив його як другу частину повісті. Друга частина повісті «Fata morgana» (опублікована в квітневому номері «Літературно-наукового вісника» за 1910р.) належить до найвизначніших творчих досягнень Коцюбинського, пов'язаних з подіями революції 1905 – 1907 років.
Провідним жанром малої прози Коцюбинського після 1901р. стає соціально-психологічна новела. У 1906 — 1912 рр. Коцюбинський створює новели «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «Intermezzo», «В дорозі”» (1907), «Persona grata», «Як ми їздили до Криниці» (1908), «Дебют» (1909), «Сон», «Лист» (1911), «Подарунок на іменини», «Коні не винні», образки-етюди «Хвала життю!», «На острові» (1912), а також повість «Тіні забутих предків» (1911). 
 
 
 
Під час поїздок на острів Капрі письменник часто зустрічався з Горьким, взимку 1911 — 1912 рр. навіть жив у нього і написав там «Коні не винні» та «Подарунок на іменини».
Художні нариси «Хвала життю!» й «На острові», написані влітку 1912р., — останні твори М. Коцюбинського.
Михайло Коцюбинський помер 25 квітня 1913 року.
В цьому  році виповнюється 150 років з дня народження Михайла Коцюбинського, видатного письменника та громадського діяча. З цією метою  на виконання постанови Верховної Ради України 17 вересня 2013 року № 573-VII «Про відзначення 150-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського» в центральній районній бібліотеці була проведена літературна година «Вічна слава його таланту». Бібліотекарі звернули увагу присутніх на той факт, що письменник мав здатність помічати найтонші нюанси не лише в людських характерах, а й у природі. Мало сказати, що Коцюбинський любив природу, в своїх творах він використовував більш ніж 200 назв різних рослин. Також працівники відділу обслуговування організували перегляд відеороликів на освітніх Інтернет - ресурсах про життєвий та творчий шлях Михайла Коцюбинського,  заочні екскурсії по пам’ятних місцях, пов’язаних із життям та діяльністю письменника
 
 
Коцюбинський – геніальний майстер слова, надзвичайно чутливий до добра і зла, до правди і кривди, до пульсу суспільного життя. У своїх творах митець відобразив найтонші порухи людської душі, нескореного національного духу, що страждає і протестує, любить і ненавидить. Творчість великого класика актуальна і сьогодні.
Вічна слава його життю!
Вічна слава його таланту!
 
Тетяна Мостова, завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки.
Переглядів: 554 | Додав: bibliomirg
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz