Хомутецький парк
Хомутецький парк... Він розкинувся на 77 гектарах навколо будинку – отчого дому декабристів братів Іполита, Матвія і Сергія Муравйових - Апостолів у прекраснім селі Хомутець. Парк був закладений на початку ХІХ століття на основі природної діброви, про що свідчать нинішні 300 – річні дерева дуба звичайного та липи серцелистої. Грунтово –кліматичні умови території виявились сприятливими для деревних та чагарникових насаджень.
Про історію садиби та діяльність декабристів, які жили в маєтку та
відвідували парк, свідчать експонати кімнати – музею у будинку Муравйових – Апостолів.
Насадження дерев і чагарників проводилось з урахуванням особливостей рельєфу місцевості. Основу деревостанів формують
дуб звичайний, липа серце листа, граб звичайний, береза бородавчаста,
в'яз граблистий, у зниженнях – осика, а на легких піщанистих грунтах –
сосна звичайна та ін.
Нині у парку зростає понад 20 видів і форм дерев та чагарників.
Найціннішим експонатом парку є дуб – трійця, посаджений батьком
декабристів І.М. Муравйовим – Апостолом на честь своїх синів.
У парку
було зібрано докупи три дубки різного віку відповідно до віку мало –
літніх синів Івана Матвійовича. Дубки, набираючи силу,зрослися стовбурами. І дотепер тристовбурний дуб має могутній вигляд і нагадує про трагічність людської долі.
Серед чагарників переважають види гльоду, шипшини, терен, ліщина звичайна, яка на природних ділянках домінує в підліску. Травостій має дещо трансформований характер. Його основу складають природні лісові
домінанти: зірочник ланцетовидний, яглиця звичайна, копитняк європейський, які розміщуються плямами. Серед інших часто зустрічаються глуха кропива пурпурова, медунка темна, фіалка дивна. Значна участь „лісових
бур'янів”: гравілату міського, кропиви дводомної, чистотілу великого, підмаренника прибережного, кінського часнику черешчатого свідчить про
високий ступінь рекреації.
Весняний покрив лісових насаджень репрезентований типовими для
Лісостепу синузіями ефемероїдів: рясту ущільненого, проліски сибірської,
пшінки весняної , анемони жовтецевої, зірочок жовтих.
Урочисто та декоративно виглядають доріжки регулярної частини парку з боку парадного входу, які обсаджені деревами липи серцелистої
та клену гостролистого. З парковим фасадом межує пейзажна частина
парку, де паркові насадження переходять у ліс і заплавні луки, які
оточують садибу.
Лісова частина парку приваблює на гніздування велику кількість
птахів, особливо горобиних. У гніздовий період фоновими видами тут є
зяблик та синиця велика. Звичайними мешканцями лісових насаджень є
припутень, зозуля, крутиголовка, дятел великий строкатий, іволга, сойка, сорока, синиця блакитна, повзик, малинівка, соловей східний, дрозди –
чорний, співочий та чикотень, славки – чорноголова, сіра та прудка, вівчарики – жовтобровий та ковалик, мухоловка – білошийка, сорокопуд –
жулан, зеленяк, щиглик, коноплянка, костогриз та вівсянка звичайна.
Зрідка трапляються горлиця звичайна, одуд, дятел сивий, ворона сіра,
підкоришник, славка рябогруда та щеврик лісовий. Відмічені поодинокі
особини яструба великого, сови вухатої, берестянки та славки садової.
На знижених елементах рельєфу парку формується лучно – болотна рослинність. Вона представлена гідрофільними угрупованнями з типовим набором видів. Серед них значна участь тонконога лучного, костриці лучної, лисохвосту лучного, конюшин повзучої та лучної, перстачу гусячого, вербозілля лучного, сухо вершок звичайних та ін.
Тут можна зустріти на гніздуванні трясогузку жовту та жайворонка
польового.
Особливу чарівність парку надають ставки на площі близько 2 га.
Їх динамічні берегові системи мають вигляд нешироких смуг із заростями рогозу вузьколистого, місцями очерету звичайного,лепешняку
великого, осоки лисячої.
Заростаюча рослинністю прибережна смуга ставків приваблює на
гніздування очеретянку лучну, курочок – водяну та малу, зрідка - і крижня.
Можна зустріти тут вужа звичайного, черепаху болотну, джерелянку червоночереву. Численною тут буває жаба озерна.
Із ссавців на території парку, крім миловидних гризунів, можна
зустріти їжака звичайного, зайця – русака, вечірницю руду, кажана пізнього, ласку, горностая та куницю кам'яну.
Частина парку свого часу була відведена під сад. Нині ці ділянки
зайняті різними сортами плодових дерев і розташовані навколо
Хомутецького зоотехнічно –ветеринарного технікуму, навчальні корпуси
якого органічно вписалися у пейзажний ландшафт парку. Студенти
доглядають за насадженнями парку. Клумби і квітники нині відновлені
у такому вигляді, як за життя декабристів. Вони впорядковані і підвищують естетичну цінність парку.
Хомутецький парк відіграє важливу естетичну та виховну роль як цінна пам'ятка історії і культури полтавського краю.
Людмила Ігольніцина, провідний бібліотекар Миргородської ЦРБ
