90 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного Головне в літературі – написати, але написати так, щоб люди прочитали, поєднати людські серця, примусити їх здригатися. П. Загребельний Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року у селі Солошине Кобеляцького району на Полтавщині. У 1941 році закінчив школу і добровільно пішов на фронт. Брав участь в обороні Києва, навчався у артилерійському училищі. Від вибуху снаряда отримав поранення і тимчасово втратив зір. Після одужання служив на іранському кордоні, командував взводом протитанкових гармат. У серпні 1942 року пораненим потрапив у полон і пробув у німецьких концтаборах до лютого 1945 року. Потім працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. У 1951 році закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету, працював у редакції обласної газети, журналі «Вітчизна»; у 1961-1963 роках редагував газету «Літературна Україна». Протягом 1964-1979 років Павло Архипович був секретарем, а в 1 ... Читати далі »

Бібліотека в житті громади 20 серпня цього року відбулася нарада бібліотечних працівників Миргородщини. На ній було висвітлено ряд нагальних питань з організації роботи публічних бібліотек. Відкрила нараду в.о. начальника відділу культури і архіву Миргородської районної державної адміністрації Інна Яремко. Вона поставила ряд завдань перед бібліотеками на сучасному етапі у зв’язку із загостренням ситуації в країні. Директор Миргородської централізованої бібліотечної системи Ніна Бер’якіна познайомила працівників бібліотек району з методикою організації та проведенням обласних Громадських обговорень «Бібліотека в житті громади: йдемо у майбутнє разом». Громадські обговорення серед жителів своїх громад проводять всі бібліотеки району. Мета їх – привернути увагу місцевих громад, органів місцевого самоврядування та влади до бібліотек, виявити й обговорити проблемні питання функціонування книгозбірень області, визначити перспективи розвитку бібліотечного обслуговування в нашій області, ... Читати далі »

 

 

 

 

З глибин українського народного світогляду виринає багато народних свят,звичаїв,вірувань та прикмет. У серпні ми відзначаємо три чудові свята – три Спаса,тому цей місяць у наших предків ще називався Спасівкою. Свята врожаю, які побутували з давніх-давен в усіх хліборобських країнах, відзначалися врочисто, як прояв подяки Богові за щедрі дари літа плоди, ягоди, овочі, злаки, мед тощо. Ці свята особливі, бо у них тісно переплелися церковні традиції з народними. Перший Спас називається «Винесення Чесних Древ Животворного Хреста Господнього», який за новим стилем святкують 14 серпня. В народі ж називають це свято по-різному:Медовий Спас, Маковій, Мокрий Спас. У цей день відзначається пам'ять сімох святих Старого Завіту – мучеників Маккавеїв та їх матері Соломії. Усі вони прийняли мученицьку смерть, але не відреклися від християнської віри, тому, це свято для нас – нагадування про стійкість та мужність в питанні віри та душевної стійкості. Це привід замислитися над своїм життям, про те «щ ... Читати далі »

 

 До 160-річчя від дня народження Марії Заньковецької

Знаменита театральна актриса трагедійного, комедійного і музичного жанрів, перша народна артистка УРСР Велика українська актриса Марія Костянтинівна Заньковецька народилася 4 серпня 1854 року в мальовничому селі Заньки Ніжинського повіту Чернігівської губернії у багатодітній родині дворянина Костянтина Костянтиновича Адосовського. Батько Марії служив титулярним радником Ніжинського повітового суду. Музично обдарований від природи, він мав гарний баритон, добре грав на фортепіано, скрипці, гітарі. У своєму маєтку організував хор кріпаків. Свою пристрасть до музичного мистецтва батько передав доньці. Удвох вони часто влаштовували для гостей сімейні концерти. З десяти років Марія почала навчання у приватному пансіоні С.Ф. Осовської в Чернігові. Дівчинка з великим задоволенням поринула у світ знань, але більш за все любила імпровізувати перед своїми подругами різні танці та пантоміми, складала коротенькі п’єси і вик ... Читати далі »